Юрій семин

Відомий футболіст і тренер Юрій Сьомін починав свою футбольну кар'єру в Орлі. З дитячих років привчений своїм першим футбольним тренером Геннадієм Савкіним до жорсткої дисципліни, Сьомін досі вимагає від своїх підопічних точно такого ж ставлення до будь-якої справи, і не тільки до футболу. Молодого й талановитого юнака помітили на зборах і запросили в 16 років у команду місцевого «Динамо».

На турнірі молодіжних збірних республік СРСР Сьоміна помітили селекціонери московських клубів і, навіть не питаючи, перевели в провідний в той час клуб колишнього СРСР «Спартак», під керівництво легендарних Микити Симоняна і Миколи Старостіна. Два роки в «Спартаку» не пройшли даром для молодого Сьоміна, але своїм у команді він себе не почував і через два роки його призвали в армію і направили в московське «Динамо», під керівництвом не менш знаменитого тренера Костянтина Бескова. У Бескова культвіровалі інтелектуальний футбол, коли на перше місце ставилося вміння гравця думати на полі і активно взаємодіяти з партнерами на полі. У такій грі Сьомін відчував себе, що називається у «своїй тарілці», граючи з такими талановитими гравцями як Володимиром Ештрекова, Львом Яшиним в його останні роки, Валерієм Масловим. У період 1967-1970 років московське «Динамо» було в п'ятірці кращих команд СРСР і однією з перших почало виходити на міжнародну арену. Сплески ігрової активності приносили такі плоди, які назавжди записані в історію цього клубу. У середині 1970 року «Динамо» феєрично розгромило «Барселону» на її полі з рахунком 5: 0, причому Сьомін забив у цій грі два чудових голи.

Жорсткий і непоступливий характер Юрія Сьоміна постійно давав про себе знати. Він не визнавав півтонів і по молодості міг посваритися з будь-яким начальником. За це його то відправляли в дискваліфікацію в нижні ешелони радянського футболу, то повертали назад. Останні роки своєї футбольної кар'єри Сьомін провів у московському «Локомотиві», з яким в кінці сезону 1977 домігся сьомого місця, найвищого для команди, починаючи з 1960 року.

Тренером Сьомін почав працювати з командами нижчої ліги, де його незабаром прозвали «рятувальником», за вміння витягати команди з кризових ситуацій. У 1982 році від майже врятував краснодарської «Кубані» від вильоту в нижчу лігу, команді не вистачило одного очка, щоб залишитися у вищому дивізіоні. Але Сьоміна відсторонили, і він поїхав рятувати душанбинський «Памір», який «борсався» в середині таджицького чемпіонату. Два роки знадобилося на те, щоб команда вийшла у вищу лігу і початок показувати там пристойний футбол, але Юрія Павловича, як його вже тоді почали називати, незважаючи на

відносно молодий вік, призначили головним тренером московського «Локомотива», з яким він пройшов довгий шлях від рядової команди, до лідера російського футболу рубежу XX - XXI століть.

Сьоміна завжди відрізняв нестандартний погляд на речі і він, одним з перших, вловив віяння часу, і почав вводити в клубі сучасний менеджмент, сучасну систему управління, яка давно була в порядку речей в західних клубах, але на пострадянському просторі приживався досить важко. Можна назвати тільки московський «Спартак» і київське «Динамо» за Валерія Лобановського.

У керівництві «Локомотива» зібралася хороша команда однодумців і «Локомотив» став стрімко набирати обертів, з'явилася одна з кращих в Росії тренувальних баз та чудовий стадіон, налагодилася планомірна селекційна робота. «Локо» за 11 років з початку 90-х завоювало і чотири комплекти срібних медалей, дві бронзи, золото 2002 року.

Працюючи в збірній, Юрій Павлович багато часу приділяв молодим, талановитим футболістам, в т.ч. Аршавіну і Сичова, іншим новачкам, вводив їх у світ світового футболу.

На міжнародній арені «Локомотив» став відомим клубом, регулярно беручи участь в розіграшах Кубка УЄФА, дійшовши в розіграшах 98 і 99 років півфіналів цього другого за значущістю трофею європейського футболу.

Йшли роки і змінювалися люди в керівництві ВАТ РЖД. Нові керівники не стали терпіти жорсткий характер Сьоміна і в 2006 році змусили його піти з поста головного тренера. Як фахівця з «порятунку» його знову запросили в «Локо» в самому початку 2007 року, але дива не сталося, і Сьомін поїхав до Києва, тренувати щонайменше знамените в минулому «Динамо». За два роки «Динамо» зуміло вийти в півфінал Кубка УЄФА, але Сьомін, пославшись на сімейні справи, поїхав назад до Москви, де новий президент «Локомотива» запропонувала йому знову очолити команду.

Ввійти два рази в одну й ту ж річку у самолюбивого Сьоміна не вийшло, і в кінці 2010 року він прийняв запрошення президента київського «Динамо» знову очолити команду.