Духовна діяльність

Духовна діяльність

Як відомо, людина володіє силою не тільки фізичної, а й духовної. Тієї, що спонукає його до дії і направляє до цілей, проявляється в переконаннях і мріях, в безстрашність і рішучості. Саме завдяки їй виникає не тільки матеріальна, а й духовна діяльність людини.

Іноді за неї приймають лише нескінченне внутрішнє самокопання і пошук таємних смислів та істин. Але духовну діяльність не можна розуміти так вузько, вона теж спрямована на творення і творчість. Неправильно думати, що робота духу завжди прихована в умах і свідомості людей - це не так. Вона широко проявляється в суспільному житті, оскільки народжує її головні цінності - моральні, моральні, релігійні та естетичні.

Види і форми духовної діяльності людини

Виділяють два основних види духовної діяльності людей: духовно-теоретичну і духовно-практичну.

В результаті першого виду діяльності виникають нові теорії та думки, створюються ідеї. Вони стають духовним надбанням і цінностями людства. Їх одягають у форму літературного твору чи наукової праці, скульптурних та архітектурних споруд, музичних творів і творів живопису, художніх фільмів і телевізійних передач. Якою б не була форма - вона завжди несе в собі ідею, закладену автором, його погляд і оцінку подій, явищ, вчинків.

Духовно-практична діяльність спрямована на збереження і вивчення, розуміння створених цінностей. Осягаючи їх, люди змінюють власний світогляд і свідомість, збагачують свій внутрішній світ - так впливають на них творіння мислителів, художників і вчених.

Для збереження і поширення духовних цінностей людство використовує музеї, бібліотеки та архіви, освітні установи та засоби масової інформації. Завдяки їх існуванню самі різні галузі знань і досягнень - історичні, художні, технічні, літературні, наукові - поповнюються і передаються від одного покоління до іншого.

Духовні потреби людини

Особливість духовної діяльності - у прояві найвищих спонукань і прагнень людини. Кожен має різні потреби, серед яких є матеріальні - необхідні для підтримки життя, соціальні - важливі для існування суспільства, і духовні - прояв найвищої форми свідомості. Це вони викликають в людині спрагу знань і відкриттів. Це через них люди прагнуть бачити і створювати красу навколо, співпереживати і любити, творити і допомагати.

Одних духовні потреби спонукають створювати щось нове, корисне людям. Причому самі творці роблять це і для себе: так вони розкривають свої таланти, реалізують свої здібності. Адже самореалізація - теж одна з вищих потреб, яка направляє духовну діяльність особистості. Виявляючи себе, мислителі, поети і художники задовольняють свою потребу в самовираженні, у прагненні донести до людей свою ідею.

Ті, хто цю ідею приймає - споживачі духовних цінностей. Вони теж відчувають духовну потребуДуховна діяльність особистості - У живописі та музиці, поезії і пізнанні. Вони співпереживають творчості творця і осмислюють закладену їм ідею. І часом буває так, що між створенням духовного продукту і його споживанням проходить довгий час. Не завжди письменник відразу знаходить свого читача, а вчитель - учня. Часом цей розрив відміряється не роками, а століттями, через які духовна діяльність по створенню цінностей в підсумку з'єднується з їх духовним споживанням - визнанням і збереженням.

Але це відбувається, тому що високі спонукання, бажання і прагнення живуть в людині. Вони живлять і збагачують його, надихають і роблять його кращим.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Духовна діяльність