Спілкування і діяльність

Спілкування і діяльність

У психології спілкування розглядають як одну із проявів спільної діяльності. Чому так? Тому що діяльність - це не тільки праця, а й безпосереднє спілкування під час праці.

Спілкування і діяльність поділяють на три, знову ж взаємопов'язані сторони, а саме: перцептивну, інтерактивну та комунікативну:

  • перцептивна сторона означає встановлення певних взаємин на основі процесу сприйняття протилежної персони;
  • мета комунікативного спілкування в процесі діяльності - обмін інформацією;
  • інтерактивна складова відповідає за організацію взаємодії, спрямованої на вирішення спільної проблеми.

У психології є ряд робіт, що підтверджують так зване єдність спілкування та діяльності. Дійсно, якщо замислитися, то люди, зайняті однією справою, неминуче будуть спілкуватися як з приводу цієї діяльності, так і просто. Виходить, що без першого друга точно не можливо, так як діяльна особистість без сумніву перетнеться з іншого діяльної особистістю.

З іншого боку, саме спілкування вважають видом діяльності (мовна діяльність). Тобто, діяльність відбувається в процесі розуміння одержуваної інформації, а так само в процесі передачі інформації іншій людині в письмовій або усній формі.

Єдність спілкування і діяльності полягає ще в тому, що в процесі діяльності відбуватися своєрідне «формування» спілкування як такого. Виходячи з цього, робимо висновок, що в процесі спільної діяльності будь-яка людина збагачується шляхом спілкування.

Особистість у спілкуванні і діяльності

Темі спілкування і діяльності в соціальній психології визначена особлива ніша. Існує теорія, яка отримала безліч доказів. Кожна окрема особистість народжується з певним набором якостей, однак, значна частка індивідуальності набувається ним у процесі діяльності та спілкування, і розрахувати співвідношення спілкування і діяльності в даному питанні не представляється можливим.

Особистість у спілкуванні і діяльності різноманітна. Саме тоді і проявляється індивідуальність. Залежно від того, з яким індивідуумом проходить спілкування, змінюється сама особистість. На перше місце починає виступати базові властивості - темперамент, самооцінка.

Самооцінка буває адекватною, заниженою і завищеною. Причому у зв'язку спілкування і діяльності, останні два види самооцінки однаково шкідливі. Наприклад, кадровий психолог не просто так визначає якості претендентів на посаду, в його цілі входить як «відсів» кандидатів із завищеними вимогами до себе, так і з заниженими.

У процесі спільної діяльності, особистість із завищеною самооцінкою ніколи не зможе визнати свої промахи, тим самим, роблячи спілкування зі співробітниками марним заняттям. А от особистість із заниженою самооцінкою, навпаки, може в спілкуванні йти у співробітників на поводу, тим самим позбавляючи процес спільної діяльності якісних результатів.

Спілкування і діяльність людини

Особистість із заниженою самооцінкою часто справляє гнітюче враження на весь колектив, більше того, іноді навіть довіряючи такому індивідууму до виконання просту роботу, можна не дочекатися закінчення, так як такі люди найчастіше самі собі ставлять обмеження, через які «пробитися» зможе тільки досвідчений психолог .

Найбажанішим індивідуумом є особистість з адекватною реакцією. Така людина у спілкуванні і діяльності однаково приємний, наприклад, він може прийняти відкрито критику, і не влаштувати істерики зі скаргами, що властиво людям із заниженою самооцінкою. Така особистість прагне до самовдосконалення, вона легка в спілкуванні, будь-який вид діяльності з такими людьми завжди буде успішний.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Спілкування і діяльність